Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
витримка — [ви/триемка] мкие, д. і м. мц і, р. мн. мок … Орфоепічний словник української мови
витримка — 1) (уміння дати собі ради за будь яких обставин), витриманість, спокій, стійкість, характер, у[в]рівноваженість, самовладання, холоднокровність, дисципліна 2) (час при фотографуванні, протягом якого залишається відкритим об єктив фотоапарата),… … Словник синонімів української мови
витримка — 1 іменник жіночого роду витримка 2 іменник жіночого роду у фотографії … Орфографічний словник української мови
видержка — и, ж. 1) Уміння володіти собою за будь яких обставин; витримка. 2) Дія і стан за знач. видержувати, видержати (у 7 знач.). 3) Час фотографування, протягом якого залишається відкритим об єктив фотоапарата … Український тлумачний словник
експонометр — а, ч. Прилад для визначення потрібного за умов зйомки поєднання витримка – діафрагма під час фото та кінозйомки … Український тлумачний словник
експонометрія — ї, ж. Визначення потрібного за умов зйомки поєднання витримка – діафрагма під час фото та кінозйомки … Український тлумачний словник
зрівноваженість — ності, ж., рідко. Властивість за знач. зрівноважений 2); спокій, витримка … Український тлумачний словник
мужність — ності, ж. 1) Риса характеру людини, у якій поєднуються хоробрість, рішучість, витримка тощо. || Відвага, сміливість. 2) рідко. Те саме, що змужнілість; зрілість … Український тлумачний словник
невсидливий — а, е. У якого відсутні витримка, терпіння, старанність у будь якій роботі … Український тлумачний словник
самовладання — я, с. Здатність володіти собою; витримка, холоднокровність … Український тлумачний словник
